Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 914/2262/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргукомунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської областіна постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року господарського суду Львівської області від 24.11.2015 рокуу справі господарського судуЛьвівської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"докомунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської областіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача - 1. ГУ Державної казначейської служби України у Львівській області 2. Департаменту фінансів Львівської ОДА 3. Державного підприємства "Енергоринок"пропро стягнення 696 429,04 грн., в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Деленко Б.В.,- відповідача:Іванців Р.Б.,- третьої особи-1:не з"явився,- третьої особи-2:не з"явився,- третьої особи-3:Калінін М.В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (далі - ПАТ "Львівобленерго") звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до комунального підприємства "Дрогобичводоканал" (далі - КП "Дрогобичводоканал"), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 192772,35 грн. - пені, 28037,07 грн. - 3% річних та 475619,62 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року (колегія суддів у складі: Цікало А.І. - головуючий суддя, судді: Морозюк А.Я., Гутьєва В.В.) позов задоволено. Стягнуто з КП "Дрогобичводоканал" на користь ПАТ "Львівобленерго" 192 772,35 грн. пені, 28037,07 грн. - 3% річних, 475619,62 грн. інфляційних втрат та 13928,58 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. - головуючий суддя, судді: Мельник Г.І., Кравчук Н.М.) рішення місцевого господарського суду від 24.11.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, КП "Дрогобичводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року та рішення господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, а саме стягнути 164898,52 грн. інфляційних втрат, 19727,53 грн. - 3% річних та 147344,88 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго", нове найменування - публічне акціонерне товариство "Львівобленерго", (постачальник) та комунальним підприємством "Дрогобичводоканал" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90132, відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Додатковою угодою від 01.03.2010 року про внесення змін до договору про постачання електроенергії № 90132 від 28.02.2007 року сторонами внесено зміни до п. 2 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" та п. 1 додатку № 9 до договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п. 2.3.3. договору, споживач (відповідач) зобов'язується оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 2 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" (з урахуванням додаткової угоди від 01.03.2010 року), розрахунковим періодом вважається період з 01 числа поточного місяця до 30 (31) (останній день місяця) числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Пунктом 5 додатку № 2 до договору встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показниками розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені Договором та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Пунктом 7 додатку № 2 до Договору встановлено, що тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

На виконання умов договору позивач у квітні 2014 року по травень 2015 року здійснив поставку електричної енергії відповідачу.

Предметом даного позову є матеріально-правова вимога про стягнення пені на підставі п.4.2.1 договору, інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих за несвоєчасну оплату відповідачем вартості спожитої у квітні 2014 - травні 2015 року електричної енергії за договором №90132.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії у строки визначені договором № 90132 належним чином не виконував, а тому прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 192772,35 грн. - пені, 28037,07 грн. - 3% річних та 475619,62 грн. інфляційних втрат.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними та такими, що зроблені без урахування та дослідження всіх обставин справи.

Так, розглядаючи даний спір, суди не врахували положення постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій та визначено механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату електроенергії.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 20 від 11.01.2005, визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009.

Згідно з п. 1.2. Порядку № 55/57/43 від 03.02.2009 розрахунки, передбачені в п. 1.1. цього Порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2.

У зв"язку з цим, суди не дослідили умови спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 15.04.2014 року, від 15.05.2014 року, від 16.06.2014 року, від 15.07.2014 року, від 14.08.2014, від 16.09.2014 року, від 14.10.2014 року, від 14.11.2014 року, від 14.10.2014 року, від 14.11.2014 року, від 15.12.2014 року, від 19.01.2015 року, від 17.02.2015 року, від 18.03.2015 року, від 17.04.2015 року, від 19.05.2015 року, укладених між Головним управлінням ДКС України в Львівській області (сторона 1), Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона 2), ЕК ПАТ "Львівобленерго" (сторона 3), ЕК ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (сторона 4) на виконання вказаних вище нормативно-правових актів.

Не звернули увагу на умови п. 5. вказаних спільних протокольних рішень, в якому сторони передбачили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Також суди не звернули увагу на те, що на виконання вказаних спільних протокольних рішень Державна казначейська служба України перерахувала Головному управлінню ДКС України в Львівській області кошти, останній перерахував їх Департаменту фінансів Львівської обласної державної адміністрації, який в свою чергу ці кошти перерахував підприємствам - постачальникам енергоносіїв (надавачі товарів послуг), відповідно до зведених реєстрів актів звіряння за відповідні спірні місяці, а ЕК ПАТ "Львівобленерго" в свою чергу перерахувала кошти за електроенергію ДП "Енергоринок".

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір не надали належної юридичної оцінки укладеним 28.05.2014 року та 08.12.2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Львівській області (сторона 1), Департаментом фінансів Львівської обласної держадміністрації (сторона 2), Фінансовими управлінням Дрогобицької міської ради (сторона 3), КП "Дрогодичводоканал" (сторона 4), ПАТ "Львівобленерго" (сторона 5), ДП "Енергоринок" (сторона 6), ПАТ "Центренерго" (сторона 7), НАК "Нафтогаз України" (сторона 9), ПАТ Укргазвидобування" (остання сторона) договорам про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ № 30 від 29.01.2014, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 29.01.2014 року.

Не звернули увагу на те, що з метою виконання договору сторони зобов'язувалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (ч. 2 п. 12 договору) і згідно з п. 17 договору сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензії стосовно предмету договору.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що суди попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не врахували того, що підписавши спільні протокольні рішення та уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, поставлену відповідно до договору № 90132 від 28.02.2007 року, а відповідно для застосування наслідків порушення грошового зобов"язання, передбачених п.4.2.1 договору та ст. 625 ЦК України необхідно, щоб оплата була проведена поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями та договорами про організацію взаєморозрахунків.

Не врахування на не дослідження судами попередніх інстанцій зазначених вище обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, призвело до передчасних висновків по суті заявленого позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку і в залежності від встановлених обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року та рішення господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року у справі №914/2262/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Л.В.Стратієнко